Песни

Вона носила квіти в волоссі,

B+

І ними грався він і ще вітер.

Здавалося, давно вже дорослі,

D5-/G

Але кохали щиро, мов діти.

Відчинені серця, щирі очі,

Таких не так багато є в світі.

Лилися сльози щастя щоночі,

Обіцянки на завжди любити.

Будиночок на розі двох вулиць,

Паркан плющем осіннім завитий.

Здавалося, дощі схаменулись,

Здавалося, завжди буде літо.

Лише один дзвінок телефону,

І варто тільки їм захотіти,

Повіяло теплом з-за кордону,

А отже, неодмінно летіти…

Hm

Hm7/A

Gm75-

G

F7

Hm

     Не обіцяй назавжди, не обіцяй навічно,

Hm7/A

Gm75-

     Де твоє, моє завтра?

G

F7

     У скронях вітер свище.

Hm

Hm7/A

Gm75-

G

F7

Hm

     Не обіцяй навіщо, не обіцяй, не треба.

Hm7/A

Gm75-

     Залежить час найближчий,

G

F7

Hm

     Та не завжди від тебе.

І раптом все змінилось навколо:

Проблеми, ціни, сни, сподівання.

Роз’їхалися як діти в школу:

Що першим було, стало останнім.

Їй у Варшавській спальні райони,

Йому Москву бетоном залити.

Але кохання у таксофонах

Приречене не довго прожити.

Куди ведуть строкаті дороги?

Чому ви заблукали у світі?

Вас сотні, тисячі, вас мільйони

В Ізраїлі, Канаді, на Кріті.

Є спогади про те, як було все.

Надія є на те, як все буде.

Нас доля стрімко течію несе,

Бо ми є не титани – ми люди…

     Не обіцяй назавжди, не обіцяй навічно,

     Де твоє, моє завтра?

     У скронях вітер свище.

     Не обіцяй навіщо, не обіцяй, не треба.

     Залежить час найближчий,

     Та не завжди від тебе.

Hm

Hm7/A

Gm75-

     Залежить час найближчий,

G

F7

Hm

     Та не завжди від тебе.

     Не обіцяй кохати завжди, не обіцяй навічно,

     Де твоє, моє завтра?

     У скронях вітер свище.

     Не обіцяй навіщо, не обіцяй, не треба.

     Залежить час найближчий,

     Та не завжди від тебе.

     Не обіцяй назавжди, не обіцяй навічно,

     Де твоє, моє завтра?

     У скронях вітер свище.

     Не обіцяй навіщо, не обіцяй, не треба.

     Залежить час найближчий,

     Та не завжди від тебе.

Вона носила квіти в волоссі,

І ними грався він і ще вітер.

Здавалося, давно вже дорослі,

Але кохали щиро, мов діти.